Протягом усієї історії Буковини тут активно розвивалась освіта. Вплив на формування буковинської освіти мали візантійські, романські та германські педагогічні культури. У цьому матеріалі на сайті chernivtsi.one ми більш детально розповімо про освіту на Буковині.
Молдавський період
У цей період освітній процес не мав якихось значних особливостей. Надалі продовжувала розвиватись педагогіка, яка була започаткована ще під час правління Київської Русі. Тоді у Молдавській державі переважали українці. Тож завдяки цьому українську педагогічну культуру вдалось протримати понад три століття. Згодом почала переважати румунська.
Тоді на Буковину впливало освітнє життя Києва, Львова, Кам’янця, Унева, Жовкви, Бару тощо. Активно розвивалось друкарство. У цій сфері велику роль відіграли Петро Могила, Лазар Баранович, Захарій Копистенський, Мелетій Смотрицький, Іоаникій Ґалятовський.
У молдавський період існувала проблема з школами. Над цими труднощами працювала місцева церква. У результаті духовенство заснувало перші школи при монастирях у Сучаві, Путні, Радівцях. Діти заможних буковинців навчались у Львові, Києві, Відні, Парижі. Деякі жителі краю залишались без освіти та неписьменними. Згодом розвиток буковинської освіти занепав до 1775 року. Причиною стало те, що молдавською столицею стало місто Ясс.
Австрійський період
З приходом австрійської влади на Буковині розпочався розквіт педагогіки. Адже нова влада почала вживати певних заходів. До прикладу, створювались нові школи, але вони не були українськими. У 1783 році у Чернівцях відкрились латинська й німецька школи. У таких закладах викладали зазвичай чужоземні педагоги, підручники використовували на румунській й німецькій мовах. Лише катехизацію викладали українською мовою. Згодом учнів змушували вивчати польську мову. Загалом українські діти не мали змогу вивчати свою рідну мову на своїй Батьківщині. Через це українські батьки все рідше відправляли дітей навчатись у чужинських школах. Тож у регіоні почали виникати приватні українські школи, які в народі називали “дяківки”.
Піднесення педагогіки на Буковині відбулось, коли свою діяльність розпочали Федькович й Воробкевичі. Вони розуміли, що українським буковинцям потрібна власна освіта. Тож діячі відкрили шляхи для національного відродження й розвитку рідної педагогічної культури. Саме своєю роботою вони привертали увагу решти українських педагогів, зокрема з Галичини й Наддніпрянщини, які були готові допомагати освітньому процесу на Буковині. Юрій Федькович протягом усього свого життя боровся за українську свободу, за доступну українську освіту. Це підтверджують його статті й виступи на педагогічні теми та інспекторські звіти.
Внесок Федьковича
Юрій Федькович неабияк вплинув на розвиток освіти на Буковині. Він особливу увагу приділив початковій школі. Адже саме вона закладає освітній фундамент у свідомості дітей. Він радив тодішнім педагогам приділяти увагу саме каліграфії, частіше практикувати письмові роботи.
Для наймолодших учнів діяч самостійно створив “Буквар”. У книзі доступно пояснювалась важливість української мови, а також були коротенькі оповідання про вчителів. Також “Буквар” був наповнений фольклором, дидактичним матеріалом тощо. На жаль, ця книга так і не надійшла до друку.
Задовільно розвивалося й середнє шкільництво. У Чернівцях, а також у Кіцмані діяли німецько-українські гімназії. У Вижниці була українська школа, а у Вашківцях – приватна українська хлопчача семінарія.