У 20 столітті у Чернівцях активно почала розвиватись українська преса. У газетах й журналах повідомляли останні новини міста, а також висвітлювались певні політичні й культурні проблеми. У цьому матеріалі на chernivtsi.one ми більш детально розповімо про одну з перших газет у Чернівцях.
Поява
Газета “Час” з’явилась у Чернівцях у 1928 році. Саме 2 жовтня був опублікований перший випуск. З перших сторінок газета відстоювала та захищала права усього українського, зокрема мови, історії, віри й культури. Видавцем газети “Час” був місцевий інженер Максим Глинський.
Загалом протягом усього свого існування журнал пережив нелегкі часи. За часів панування у Чернівцях румунської влади газета ще мала змогу видаватись. З приходом на Буковину радянського режиму “Час” припинив свою роботу, через заборону.
Румунський й радянський період
Під час румунської окупації газета виходила з друку щодня перед полуднем. На той час вона була однієї з найпопулярніших у Чернівцях, адже мала тираж 3000 примірників. Попри шалений успіх газета мала певні фінансові труднощі. Для того, аби врятувати український часопис один аптекар Теодосій Глинський вклав усі свої заощадження. У результаті він розорився.
Врятували “Час” саме тоді, коли румунська влада чинила репресії проти українців. Тоді зоборонялась українські школи, організації, гуртки на Буковині. А згодом була заборонена українська мова. Через це на знак протесту чернівецька молодь, зокрема студенти місцевих університетів на одному зі заходів у філармонії засвистали румунський гімн. Влада була у гніву і прагнула помсти. Десятки студентів заарештували. Саме тоді на їхній захист стала чернівецька газета “Час” на чолі з редактором Левом Когутом. Чоловік мав адвокатський досвід, тож вирішив стати на захист чернівецької молоді. Протягом року тривали суди. У результаті правду була на боці студентів та редактора газети “Час”.
Через свою ініціативу газета “Час” зазнала скрутні часи. Газета була під загрозою закриття. Тодішня окупаційна влада змусила редакторів публікували румунською мовою газетну “шапку”. Але попри це газета ще більше почала відстоювати українські національні позиції. На провідних позиціях газета “Час” пробула до приходу більшовиків у 1940 році.
Відродження
Загалом влада подавала 54 рази до суду на діяльність газети “Час”. Журналістам погрожували, зокрема залякували. На шеф-редактора чинили тричі напад. У 1995 році у робочий кабінет редактора було вкинуто бойову гранату. Згодом у 2004 році організовували замах на життя. Кілера було затримано у редакції газети “Час”. Також була спроба створити фальшиву газету “Час2000”.
У 2008 році до 70-річчя газети дослідник, автор багатьох статей Іван Снігур віднайшов останній номер газети “Час” датований 28 червня 1940 року. Адже у ті роки більшовики розуміли ціну і силу друкованого слова. Тому вони першими розгромили редакцію газети “Час” і заарештували редактора. Лева Когута було заарештовано й засуджено до смертної кари. Але друзям вдалось врятувати редактора і він виїхав за кордон.
Також після цієї знахідки було з’ясовано, що за кілька годин до арешту Лев Когут опублікував новий випуск газети “Час”. Але до сьогодні невідомо за яких умов був випущений часопис. Існує гіпотеза, що “Час” могли зробити друкарі, технічні працівники, а не журналісти і редактори. Загалом науковці вважають цю знахідку дуже цінною.
Отже, попри утиски та обмеження чернівецька газета “Час” продовжувала інформувати українців. Редакція захищала й відстоювала права українців, хоча розуміла, що їм загрожує небезпека.