Будинок №5 на вулиці Ольги Кобилянської є історичною будівлею та архітектурною пам’яткою. Тут розташований заклад під назвою “Панська гуральня”, а колись тут була австрійська кав’ярня “Cafe l’Europe”. У цьому матеріалі на сайті chernivtsi.one ми розповімо про одну з найдавніших кав’ярень у Чернівцях.
Поява
Відкриття кав’ярень в австрійський період розвинула місце соціальної комунікації, а також підштовхнула до розвитку місцеву пресу. Нову еру закладів на Буковині зародила поява кав’ярні “Європа”. У 1879 році її заснував Бернгард Зільбер. Кафе стало центральним місцем у Чернівцях для щоденних побачень. Після відкриття справи кав’ярні стрімко пішли вгору. Тож за декілька років виникла потреба розширити приміщення й оновити інтер’єр закладу.
Навесні 1885 року власник переселив “Європу” у наріжний будинок на вулиці Панській та Квітковій. Раніше там була розташована Буковинська продуктово-фруктова біржа. Родзинкою цієї кав’ярні був офіціант, а саме літній Дьордій. Він неодноразово зачаровував відвідувачів неперевершеним жонглюванням серветками.
Загалом кав’ярня була австрійського зразка. Протягом тридцяти років постійні відвідувачі мали свої власні місця, де могли скільки заманеться насолоджуватись напоями. Заклад відвідували генералітет, патриції міста, високе чиновництво, більша частина духовної еліти Чернівців. Медики тут мали свої постійні столи, адвокати і судді – свої кола. З цього закладу виходили політичні вказівки і розпорядження по усій Буковині.
Відданими прихильниками кав’ярні “Європа” були Генерал Унчовскі, полковник Моссанг, надвірний радник Дузінкевич, президент Торгової палати Тіттінгер, депутат Вендер, бургомістр Вайсельбергер, директор Кольбенгаєр, шеф-редактор Норст, архімандрит Штефанелі, художник Євген Максимович, бізнесмени Леон Шренцель та Карл Формунд і багато інших.
У кав’ярні подавали запашну каву, яка мала чудовий смак та м’який аромат. З 18979 року рецепт особливої суміші зерен тримали у секреті. Адже саме з них варили запашний напій.
Інтер’єр
На початку 20 століття у кав’ярні зробили дзеркальне оформлення стін. Саме це допомогло створити відчуття простору та світла у приміщенні. Стіни зал були оздобленими витонченими бронзовими будильниками й обставлені вишуканими модерними меблями. Двері були зроблені з дорогого червоного дерева з елементами богемського шліфованого скла.
Загалом “Європа” була облаштована зі смаком. Усередині стояли круглі мармурові столики, а вікна закладу, де подавали каву та чай і ласощі до них, виходили на Панську вулицю. Саме біля вікна зазвичай сідали заможні відвідувачі, які могли спостерігати як вирує життя у Чернівцях.
Під час радянської влади при вході до найаристократичнішого закладу стояв швейцар. Тут збиралася вся еліта того часу, а грали і співали у ресторані кращі чернівецькі музиканти. Цей ресторан на вулиці Панській став місцем теплих зустрічей та прощаннями з друзями, таким своєрідним Парижем. Коли у Чернівцях відбувався масовий виїзд євреїв з міста, то чернівчани замовляли столики заздалегідь, аби провести останні хвилини з рідним у стінах “Європи”.
Сьогодення
Тепер на місці кав’ярні “Європа” розташований ресторан “Панська гуральня”. У відреставрованому підземеллі відновлено атмосферу початку 20 століття. У цьому закладі продовжують подавати автентичні страви. Тут спостерігається переплетіння трьох кухонь: української, румунської і єврейської. Шеф-кухар розробив спеціальне меню для відвідувачів – їм пропонують вишукані страви на будь-який смак. Це місце й надалі наповнене духом старих Чернівців.
