Чернівчанка, що була художницею, етнографинею, ілюстраторкою відомих письменників. Мова йде про Августу Кохановську. У матеріалі на сайті chernivtsi.one ми більш детально дізнаємось про її долю.
Юність
Августа Кохановська народилась 1868 році у Садгорі Чернівецької області. Її батько був чиновником. Батьки виховували дівчинку з повагою до української мови, культури та звичаїв. Це неабияк вплинуло на майбутню професію Августи.
Згодом сім’я Кохановських була змушена переїхати у Румунію у місто Кимполунг. Саме там Августа провела своє дитинство та юність. У 1885 році родина повернулась у Чернівці. Причиною повернення стала нова посада батька. У Чернівцях для дівчини відкрились нові можливості. Вона почала навчатись малювання у художника Тадеуша Суліми фон Попєля.
У 1894 році Августа почала навчатись у Віденській школі декоративного та прикладного мистецтва. Перші роки навчання для чернівчанки були важкі. Про це вона писала у листах до родини та друзів. Проте захоплення улюбленою справою розвіяли усі її труднощі. Паралельно з навчання у Австрії, дівчина слідкувала за громадсько-політичним життя України. Також читала твори Івана Франка, Осипа Маковея тощо. А її землячка Ольга Кобилянська надсилала свої оповідання ще в рукописах. Твори Кобилянської про проблеми українського жіноцтва були знайомі і для Кохановської. Читаючи книги, Августа завжди поповнювала свій альбом новими замальовками, які потім використовувала для ілюстрування книг.
Після п’яти років навчання Кохановська повернулась у рідні Чернівці. Вона захопилась дослідженням життя та народного гуцульського мистецтва. Августа багато подорожувала Буковиною. Жінка підіймалась до найвищих гірських поселень, аби краще дослідити побут містян. Цікавилася навіть найменшими подробицями обстановки, одягу, ремесел, записуючи, а здебільшого замальовуючи свої спостереження. Всі здобуті матеріали та враження Кохановська перенесла на свої картини, а саме “Повернення гуцулів з ярмарку”, “Старий гуцул”, “Гуцул із сапою” та “Гуцули в дорозі”.
Творча діяльність
Загалом Кохановська творила у таких жанрах, як портрет, пейзаж, сюжетна композиція ілюстрації. Щодо технік, то художниця надавала перевагу олії, акварелі, пастелі, гуаші, вуглю, олівцю. Августа виконала ілюстрації до творів Івана Франка “Петрії і Довбущуки” та Ольги Кобилянської “Битва”, “Природа” та “Некультурна”, які увійшли до збірки “Малоруські новели”. Також вона малювала обкладинки до книжок Івана Нечуя-Левицького.
Свої прозові твори Кохановська надсилала на публікацію у віденський журнал “На чудовому Голубому Дунаї”. У 1890 році до редакції надійшла одна з перших етнографічних статей Августи “Образи і історії з наших гір”. Також з 1898 по 1908 роки чернівчанка писала матеріали для віденського “Журналу австрійського народного мистецтва”. Ще жінка брала участь у різноманітних виставках, що відбувались у Чернівцях. У 1910 році її твори були відзначені дипломом на виставці мисливства у Відні.
Крім живопису та етнографії, Августа Кохановська також переймалася проблемами реставрації храмів та монастирських споруд. У 1910 році жінці було надано стипендію від Міністерства культури і освіти для досконалої реставрації храмів Буковини.
Августа Кохановська померла 1927 року у польському місті Торунь.
У 2002 році три акварелі Августи Кохановської були презентовані у Лондоні. “Крайова управа у Чернівцях”, “Вид на Чернівці” були виставлені на аукціоні Сотбіс. Усі ці твори були написані 1890-го, за кілька років до вступу Кохановської до Віденської школи декоративного та прикладного мистецтва.
