Значний внесок у розвиток освіти на Буковині зробили педагоги. Саме вони приклали чимало зусиль у національне й освітнє відродження українського народу. Серед таких вчителів був й Іларій Карбулицький. У цьому матеріалі на chernivtsi.one ми більш детально розповімо про цього діяча.
Походження
Іларій Карбулицький народився у 1880 році у селі Горішні Ширівці Чернівецької області у сім’ї лісника. Батьки хлопчика робили усе можливе, щоб їхній син отримав хорошу освіту. Адже батько Іларія був освіченою людиною, знав декілька мов, зокрема українську, німецьку, польську та російську. Тож чоловік прагнув, аби син пішов його шляхом.
У шість років Іларій почав навчатись у початковій школі у селі Волока. Саме туди переїхала сім’я Карбулицьких. Згодом родина оселилась у Чернівцях. У місті для юнака відкрилось більше можливостей, тож він розпочав навчання у місцевій школі, а потім у гімназії. Іларій мав неабиякий інтерес до педагогічної діяльності. Він був “голодний” до нових знань. Тож у результаті буковинець прийняв рішення вступити до учительської семінарії. Після закінчення навчання Іларій отримав посаду молодшого вчителя у народній школі у селі Старі Мамаївці.
Діяльність
У 1906 році Іларій працював у селі Верхні Станівці. Саме там він отримав підвищення – посів місце старшого учителя. Чоловік досить відповідально відносився до своєї роботи. Він вдосконалював свої вчительські навички, аби якісно навчати дітей. Також Іларій вказував на труднощі у навчально-виховному процесі. Через це у нього було чимало суперечок з колегами. Буковинський педагог наполягав на тому, аби вчителі використовували індивідуальний підхід до кожного з учнів.
Іларія Карбулицького турбувало питання розвитку жіночої освіти на Буковині. Він бажав, щоб у жінки було більше прав й можливостей в українському суспільстві. У своїх працях педагог неодноразово наголошував на тому, що потрібно сформувати систему навчання так, аби виховання дівчини відбувалось рівноправно. Також він звертав увагу на те, що сільських дівчат варто теж забезпечувати хорошу освіту. Адже в той час більшість з них, приїжджаючи у місто, отримували душевні й тілесні травми. У 1931 році Іларій написав статтю під назвою “Рятуйте наших селянських дівчат від великоміської моралі та тілесної загибелі”. Цим текстом буковинець прагнув, аби жінок оберігали від різноманітних неприємностей.
Пропрацювавши старшим учителем, Іларій став директором місцевої школи у Верхніх Станівцях. Тож, очолюючи навчальний заклад, він пильнував, аби була рівноправність між жінками і чоловіками-вчителями. На різноманітних зібраннях педагогів Буковини Карбулицький порушував питання матеріального становища вчителів. Іларій хотів, щоб вони отримували гідну зарплату за свою працю. Згодом буковинця навіть обрали постійним референтом з питання заробітної плати працівників освіти.
У 1908 році Карбулицький очолив редакцію учительського часопису “Каменярі”. На сторінках журналу писали про культурне й політичне життя регіону, про різноманітні цікаві заходи. Поринувши у видавничу справу, Іларій опублікував випуск газети “Крейцерова бібліотека”. Цільова аудиторія цього журналу були діти й учні школи. Саме завдяки цій газеті педагог хотів заохотити малих буковинців до читання. У цей період Карбулицький написав свої перші дитячі оповідання “Сліпий Юра”, “Циган у школі”, “Качка з однією ніжкою”. Іларій Карбулицький намагався через власні праці донести свою позицію, як освітню, так і суспільно-політичну. Своє життя він присвятив педагогіці і не уявляв своє існування без неї. Буковинець був активним громадським діячем, який не боявся підіймати важливі питання.