Злам XIX-XX століть для Чернівців вирізнявся особливим інтелектуальним кліматом. Місто, розташоване на межі культурних світів, перетворився простором ідейного поширення. Настільки швидкого, що почали порівнювати із новинним потоком. Кав’ярні, книгарні чи редакційні кабінети ставали справжніми центрами громадського обговорення, а газети – головним механізмом передачі думок й людських орієнтирів, пише chernivtsi.one.
Наш матеріал покликаний розглянути одне із ключових видань буковинського краю. Ми проаналізуємо відображення часописом суспільних настроїв, найчастіші виклики редакційної гілки та його роль серед німецькомовної преси. Завершуючи, спробуємо оцінити спадщину у контексті пам’яті постійних жителів.
Виникнення «незалежного щоденника»
Зародження газети відбулося 19 грудня 1903 року та засновувалося як видання мовою німецького народу. Спочатку її публікувало виключно у вечірній час, однак з 1912 перейшло до ранкового формату. Такій зміні існує тільки одне пояснення: місцеві мешканці відчули потребу отримувати оперативну інформацію.
Періодика контролювалася Graphischen Kunstanstalt Eminescu GmbH й фізично заповнювала чернівецьке серце, знаходячись на колишній Herrengasse 11 (тепер – вулиця Ольги Кобилянської).
Ключовим ідеологічним маркером став її підзаголовок Unabhängiges Tageblat. На перший погляд, це здається заявою аполітичною, ніби намагається дистанціюватися від офіційних партійних структур. Коли більшість опублікованих матеріалів намагалися відіграватися “рупорами” політичного руху, статус “незалежності” набув потужного маркетингового ходу. Та не все було таким легким. Насправді редакційна лінія CAZ хиталася між консервативним імперським порядком, ліберальною відкритістю й міжнаціональними думками, намагаючись задовольнити запити прагматичної частини тодішньої еліти.
Інтелектуальний попит
Аудиторія являла собою соціальний, економічний фундамент австрійської Буковини. Брошура ділилася для низки ділових кіл: підприємців, чиновників, професури або високоосвіченої буржуазії. Люди цих чинів вважали німецьку мовою комерції, можливістю спілкуватися із національними представниками.
Також існували намагання втамувати потреби шанованої публіки у надійній, врівноваженій інформації. Окрім політики, тут згадувалися теми монетизованих зведень, оголошень, освітніх питань.
Особи-фактори
Центральна фігура формування модерного обличчя часопису – Доктор Філіп Менцель (1872-1941). Уродженець Галичини, котрий здобув юридичну освіту на теренах Відня, був яскравим прикладом буковинського інтелектуала. Насамперед він намагався стати частиною громадськості, щоб внести принциповості до питань культурної мови або проблематики меншин.
Його політичне бачення глибоко вкорінилося серед раннього сіонізму: ще студентом обіймав посаду співзасновника організації “Hasmonea”. Тому дивних емоцій не відчувалося, коли лояльність до австрійської імперії передбачувано поєдналася з активними вимогами щодо визнання єврейського люду.
Та життя видатного майстра набуло драматичного кінця. Під час Першої світової війни російська окупаційна влада заарештувала чернівчанина та вивезла до Сибіру як заручника. Пізніше ці події описав своєю працею «Als Geisel nach Sibirien verschleppt».
Команда керівників
Період міжвоєнних міжусобиць та настання Румунського правління вніс деякі корективи до керівничого керма. У 1930-х роках обов’язки головного редактора виконував Адольф Нідергоффер. Заступництвом займався Фріц Альбріхт, пізнішу діяльність якого (“Czernowitzer Deutschen Tagespost”) пов’язують з наростанням націонал-соціалістичних настроїв. Тобто, ще один доказ проходження через ліберальну CAZ ідеологічної боротьби.
Вище згадані особистості виступали редакторами-видавцями, забезпечуючи репрезентацію ізраїльського погляду у важливому позиційному середовищі. Роль фінансового директора взяв на себе Фелікс Пікер. Своєю благодійною діяльністю забезпечив доволі стабільну грошову ситуацію.
Випробування кризою
Війни завжди приносять із собою серйозні складнощі. Чернівці пережили кілька російських окупацій 1914-1915 року. Тоді про журналістську діяльність навіть не було й мови.
Особливою стало третє захоплення території, коли славнозвісна газета була змушена об’єднатися з конкурентом, “Czernowitzer Tagblatt”, задля спільного виходу під назвою “Bukovinaer Kriegszeitung” («Військове видання Буковини»). Тепер усі керувалися суворою цензурою й зміненим форматом, дозволеним окупаційним режимом.
Після 1918 Буковина увійшла до Королівства Румунії. Замість царських заборон прийшли румунські закони, які регулювали правові питання меншин. Визначальність німецького мовлення значно понизилася, віддаючи перевагу діалекту новоприбулої держави. Та попри це CAZ зуміла зберегти значний тираж – близько 3500 екземплярів станом на 1937.