Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило безпрецедентну внутрішню міграцію населення та бізнесу. Чернівецька область як відносно безпечний західний регіон, стала однією з ключових локацій для переміщення підприємств з територій, де велися або ведуться активні бойові дії, чи які були тимчасово окуповані. Програма релокації, ініційована державою, надала підприємствам можливість зберегти виробництво, робочі місця та продовжити економічну діяльність, пише chernivtsi.one. А це важливий фактор підтримки національної економіки в умовах війни.
Розвиток релокованого бізнесу на Буковині демонструє як виклики, пов’язані з переїздом та налагодженням роботи на новому місці, так і значні економічні можливості, які це принесло регіону.
Масштаби релокації та динаміка присутності
Чернівецька область увійшла до трійки лідерів серед регіонів України за кількістю релокованих підприємств. За даними Чернівецької обласної військової адміністрації, станом на початок 2023 року на Буковину перемістилося 112 підприємств. Це свідчить про високий рівень довіри бізнесу до регіону на початковому етапі великої війни.
Однак, з часом спостерігається певна динаміка змін. Станом на початок 2024 року, за офіційними даними, кількість чинних релокованих підприємств, що залишилися в області, дещо зменшилася – до 80-70 фірм. Це скорочення приблизно на третину пояснюється тим, що частина підприємств, зокрема з Київщини та Чернігівщини, після деокупації та відносної стабілізації ситуації вирішила повернутися до своїх основних виробничих потужностей.
Водночас значна частина релокантів, особливо з Харківської, Донецької, Миколаївської областей, вирішила залишитися та продовжувати діяльність на Буковині. Деякі з них навіть працюють паралельно і в Чернівецькій області, і на своїх попередніх місцях, що говорить про відкриття нових виробничих майданчиків.
Нетипове виробництво та інноваційний вплив
Релокація суттєво змінила галузеву структуру регіону, принісши нові, часто нетипові для Буковини види виробництва. Якщо раніше регіональна економіка була більш орієнтована на деревообробну галузь та сільське господарство, то тепер відбувається зсув у бік більш високотехнологічних напрямків.
Переважна більшість релокованих підприємств – виробничі. Серед них є унікальні приклади, такі як виробництво пластикових плит із вторинної сировини. Нині вони експортуються у понад 60 країн світу і використовуються для оздоблення світових мереж (наприклад, “МакДональдз”). Також на Буковину перемістилися виробники люстр та освітлювальних приладів, компанії, що виготовляють екологічні дерев’яні вікна та двері (за підтримки державної програми релокації), а також виробники велосипедів та модульних будинків.
Тут діє підприємство з перероблення пластикових матеріалів та виготовлення очисних водяних систем – ці галузі є новим елементом у місцевій промисловості. Крім того, інноваційний вплив стосується і сфери логістики та торгівлі: через війну на Буковині релокувався один із найбільших книжкових складів України (Yakaboo), який перевіз майже мільйон друкованих книг, ставши національною книжковою платформою в регіоні.
Ці приклади ілюструють, що релокований бізнес не лише зберіг наявні виробництва, а й надав значний поштовх до інновацій та розширення виробничої бази області. Поява нових, технологічно складних напрямків сприяє диверсифікації місцевої економіки та підвищенню її стійкості, інтегруючи регіон у нові міжнародні виробничі та експортні ланцюги.
Внесок у ринок праці та податкові надходження
Один із найбільш відчутних позитивних ефектів релокації – це створення нових робочих місць. Завдяки переміщенню підприємств, на Буковині було створено близько чотирьох тисяч робочих місць. Наприклад, вищезгаданий книжковий склад Yakaboo створив 70 робочих місць, більшість з яких зайняли місцеві жителі та внутрішньо переміщені особи.
Релоковані підприємства не лише створюють робочі місця, а й забезпечують стабільні податкові надходження до місцевого та державного бюджетів. За даними ОВА, понад 40 підприємств (із загальної кількості понад 70 релокованих компаній) перереєструвалися у Чернівецькій області та сплачують податки тут. Це має критично важливе значення для фінансової стійкості регіону і підтверджується загальною динамікою. Тільки за перші вісім місяців 2025 року загальні бюджетні надходження Чернівецької області зросли більш ніж на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Безпосереднім відображенням створення 4000 робочих місць є зростання податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який є головним донором місцевих бюджетів і акумулює понад 61% їхніх надходжень. Крім того, релокація сприяла диверсифікації регіональної економіки, залучивши нетипові для Буковини галузі, як-от перероблення пластикових матеріалів або виробництво очисних водяних систем. Потреба кадрів у виробничій сфері, зокрема у швейній промисловості, значно зросла, що стимулює розвиток місцевого ринку праці та освітніх програм.
Підтримка та інфраструктурні переваги
Важливим чинником успішної адаптації релокованого бізнесу є комплексна підтримка, яку надає місцева влада, у поєднанні з відчутними інфраструктурними перевагами регіону. Чернівецька ОВА активно сприяла розміщенню підприємств, пропонуючи вільні комунальні приміщення та земельні ділянки. Завдяки цьому область стала одним із лідерів, прийнявши, за даними на кінець 2023 року, 78 релокованих підприємств.
Для системної підтримки розвитку промисловості та залучення інвестицій в області зареєстрували два індустріальні парки, включені до Реєстру у липні 2022 року. Це «Хотин Invest» та «Енергія Буковини» на Сокирянщині. До того ж нещодавно був зареєстрований третій парк – «Сокиряни Індастрі ХАБ», який вже має конкретні плани щодо залучення інвестицій, зокрема з ОАЕ та Німеччини. І планує частково розпочати роботу вже у 2026 році.
Серед ключових інфраструктурних переваг Буковини, які приваблюють бізнес, – вигідне прикордонне положення, що межує з Молдовою та Румунією та розвинена мережа міжнародних пунктів пропуску. Це дає змогу компаніям, орієнтованим на експорт, швидко транспортувати товари за кордон. Ці аспекти стали вирішальними для багатьох компаній і є однією з головних причин, чому вони планують залишитися тут і після закінчення війни.
Від виживання до стратегії
Попри те, що частина підприємств повернулася до своїх регіонів, більшість релокованого бізнесу, який залишився на Буковині, розглядає це як довгострокову перспективу. Наприклад, компанія з виробництва дерев’яних вікон та дверей, яка працює на експорт, планує продовжувати свою діяльність в області після війни саме завдяки близькості до кордону.
Довгостроковий вплив релокації бізнесу виходить далеко за межі простих статистичних даних. По-перше, поява підприємств, які раніше не працювали в регіоні, створює нові виробничі кластери, що сприяє обміну унікальним досвідом і технологіями. По-друге, успішний досвід релокантів слугує чітким сигналом для іноземних та вітчизняних інвесторів, підтверджуючи стійкість та логістичний потенціал регіону. Таким чином, диверсифікація економіки та створення нових робочих місць на постійній основі значно підвищують стійкість області до будь-яких зовнішніх шоків.
Отже, релокований бізнес на Буковині вже перейшов від етапу вимушеного переміщення до фази стратегічного розвитку. При цьому використовуючи прикордонні переваги та місцеву підтримку для забезпечення своєї довгострокової конкурентоспроможності.