Сьогодні молодь, як ніколи раніше, зацікавлена самостійно розвиватися та досягати успіху в економічному становленні. Хлопці та дівчата прагнуть стати фінансово незалежними, забезпечити собі успішне майбутнє, а державі – стабільну економіку. Саме тому все більше молодих підприємців обирають шлях прозорого та законного розвитку. Це не просто створення нових робочих місць, а формування інноваційної екосистеми. А ідеї, народжені в університетах та громадах, знаходять фінансову та менторську підтримку, пише chernivtsi.one. Тож розповідаємо, як молодіжні ідеї на Буковині перетворюються на життєздатні бізнес-проєкти.
Не всі мають власний стартовий капітал
Ключовим фактором для молодіжних стартапів на Буковині є державні програми фінансової підтримки, які надають необхідний поштовх для монетизації ідей. Бо більшість молодих людей не мають власних коштів, аби запустити бізнес. Найбільш вагомою є грантова програма «Власна справа», що реалізується Міністерством економіки та Державною службою зайнятості. Вона демонструє, що держава готова інвестувати у наймолодше покоління підприємців.
Тож хлопці та дівчата віком від 18 до 25 років можуть отримати від держави 150 тисяч гривень та реалізувати власну ідею. На відміну від більших мікрогрантів, для отримання 150 тисяч гривень від молоді не вимагається створення обов’язкових робочих місць. Вони мають тільки зареєструвати ФОП. А якщо справа виявиться успішною, то через три роки вони зможуть подати заявку на мікрогрант до 250 000 гривень. Відповідно за умови створення мінімум двох нових робочих місць.
Ця програма забезпечує фінансування для закупівлі обладнання, оренди приміщень та інших стартових витрат. Тож нині успішні заявники з Буковини реалізують проєкти у сферах послуг (фітнес-клуби, грумінг-салони), громадського харчування (кав’ярні, пекарні) та креативних індустрій (подкаст- і фотостудії).
Завдяки цій програмі, ідеї, які раніше існували лише на папері, отримують першу фінансову підтримку та перетворюються на офіційно зареєстрований бізнес.
Освітні та інкубаційні платформи: формування компетенцій
Самі по собі ідеї та гроші не гарантують успіху. Активну роль у формуванні підприємницьких компетенцій серед молоді відіграють освітні та інкубаційні структури. Це забезпечує стартапи не лише фінансами, а й знаннями, навичками та менторською підтримкою.
Приміром, бізнес-інкубатор Innovation Challenge ЧНУ, створений при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Тут популяризують підприємницьку культуру серед молоді, надають консультації з бізнес-планування, маркетингу, фінансів та організовують конкурси та пітчинги стартапів.
Також ГО «Центр молоді Чернівців» за підтримки ЮНІСЕФ та Уряду Японії реалізовує Програму UPSHIFT. Вона орієнтована на молодь від 14 до 24 років. Тут навчають команди (3-5 осіб) розв’язувати актуальні проблеми в громаді чи навчальному закладі. Програма включає чотириденний табір, де учасники можуть отримати фінансування на реалізацію свого соціального чи бізнес-проєкту.
Буковинський регіон співпрацює з національними екосистемами, як-от YEP – мережа інкубаційних та акселераційних програм. Особливе місце займає співпраця з освітніми закладами. Наприклад, проєкт «StartUPLab», організований у ЧНУ, де студентів навчають створювати бізнес з нуля. Це підкреслює важливість академічного середовища як «лабораторії стартапів». Такі платформи забезпечують молодих підприємців необхідними інструментами для перевірки гіпотез, уникнення типових помилок та спілкування з досвідченими менторами, що значно підвищує шанси на успіх.
Приклади успішних комерційних стартапів
Хоча значна частина буковинських стартапів має соціальну спрямованість, все ж є історії успішних комерційних проєктів у сфері ІТ та креативних індустрій, які вже вийшли на самоокупність і масштабуються.
Так, у 2017 році буковинець Володимир Неп’юк заснував ІТ-компанію у Чернівцях. До цього він жив і працював у Канаді, заснував платформу електронної комерції, яку згодом продав. Володимир мав офіси в Україні та Китаї. Але вирішив розвиватися вдома. Тож він створив команду для розробки власного продукту (а не просто аутсорсу) і наголошує на тому, що Чернівці мають багато талановитих і розумних людей для формування потужної команди.
На восьмому STARTUP FORUM 2024 у Чернівцях діти та підлітки презентували свої бізнес-ідеї. Серед них були: шоколадки з візерунками мотивів українських пісень, настільна гра “Kind of world” (що навчає дітей бути добрішими) та комікс із фінансової грамотності. Ці приклади демонструють, що культура стартапу закладається з юних років, а ідеї часто поєднують креатив і соціальну користь
Креативні простори «СОФА ХАБ» та «КУБ» у Чернівцях є успішними соціальними стартапами, які надають платформи для розвитку інших бізнесів. Їхня стійкість та популярність серед молоді свідчить про успішну бізнес-модель, що поєднує оренду, послуги та івенти.
Галузева спрямованість та соціальні інновації
Молодіжні стартапи на Буковині мають виражену тенденцію до реалізації проєктів, які поєднують бізнес-складову з соціальною та громадською користю. Це відрізняє їх від традиційного бізнесу і відображає цінності молодого покоління – бажання впливати на суспільство та розв’язувати локальні проблеми.
Показовим прикладів є створення молодіжного хабу aWARe Zone Youth Hub у Чернівцях, який орієнтований на роботу з наслідками війни та формування української ідентичності. Цей проєкт, хоча і є громадською ініціативою, функціонує за стартап-принципами: інноваційна модель, залучення фінансування та масштабування впливу.
Молодь активно створює проєкти, пов’язані з екологією, медіаграмотністю (онлайн-табір «Медіаграмотні підлітки») та просвітою («Sex-освіта без страху»). А ще молоді майстри та майстрині активно займаються крафтовим виробництвом (свічки, мило, вишивка), часто додаючи до своїх виробів соціальну місію (наприклад, частину прибутку на допомогу ЗСУ або благодійні фонди). Цей соціально-відповідальний крафт є гібридом бізнесу та волонтерства.
Інтеграція стартапів в економіку регіону
Молодіжні стартапи на Буковині демонструють потенціал до швидкого зростання та інтеграції в місцеву економіку. Успішне поєднання державної фінансової підтримки, менторства від університетських інкубаторів та міжнародних програм створює стійку модель розвитку. Так, Чернівці вже мають розвинену ІТ-сферу, а молодіжні стартапи, які зароджуються в освітньому середовищі, природно доповнюють сектор, забезпечуючи приплив кваліфікованих кадрів та інноваційних рішень.
Завдяки вигідному географічному положенню та культурній спадщині, стартапи у сфері гостинності, крафтового виробництва та креативних послуг мають високі шанси на успіх. Інноваційні ідеї, такі як згадані шоколадки з українськими мотивами, автентична продукція мають високий потенціал для туристичного ринку.
Кожен успішний молодіжний стартап, який перетворюється на мале чи середнє підприємство, зміцнює економічну стійкість регіону. Це особливо важливо в умовах воєнного часу, коли необхідна максимальна диверсифікація джерел доходів та створення внутрішнього попиту. Місцеві підприємці стають тим фундаментом, який забезпечує життєздатність малих громад.
Таким чином, молодіжні стартапи на Буковині – це не просто точкові ініціативи, а системний процес перетворення навчальних знань у підприємницький капітал. І цей процес має стратегічне значення для майбутнього Чернівецької області. Інвестиції у молодь сьогодні – це гарантія інноваційного та стійкого економічного розвитку регіону завтра.