Історія торгівлі в Чернівцях

Вважається, що торгівля відбувалася протягом більшої частини історії людства. Матеріали, що використовуються для створення ювелірних виробів, торгувалися з Єгиптом з 3000 року до нашої ери. Далекі торгові шляхи вперше з’явилися в 3 тисячолітті до нашої ери шумерами в Месопотамії, коли вони торгували з хараппською цивілізацією в долині Інду. Торгівля дуже важлива для світової економіки. Від самого початку грецької цивілізації до падіння Римської імперії в 5 столітті фінансово вигідна торгівля приносила в Європу цінні прянощі з Далекого Сходу, включаючи Китай, пише chernivtsi.one.

Початок зародження торгівлі

Падіння Римської імперії та наступні Темні віки принесли небезпеку в Західну Європу та майже кінець торговельної мережі. Хоча деяка торгівля все-таки відбулася, радганіти були середньовічною групою єврейських купців, які торгували між християнами в Європі та мусульманами Близького Сходу.

Согдійці правили торговим шляхом Схід-Захід, відомим як Шовковий шлях, з кінця 4-го століття нашої ери до 8-го століття нашої ери.

Велика депресія була великим економічним крахом, який тривав з 1929 до кінця 1930-х років. У цей період спостерігався великий спад у торгівлі та інших економічних показниках.

Чернівці за всю свою історію перебували під прапорами різних країн. Звичайно така культура вплинула на всі сфери життя, в тому числі і торгівлі

Періоди торгівлі в місті

Після російсько-турецької війни 1768-1774 років. у північні волості Молдови було запроваджено австрійські війська, які зайняли і Чернівці. У 1775 р. згідно з конвенцією, підписаною між Османською Портою та Австрійською імперією, місто та вся Буковина увійшли до складу останньої. У «габсбурзькому» періоді своєї історії (до листопада 1918 р.) Чернівці власне і отримали свій образ центральноєвропейського міста з характерним для Австро-Угорщини типом архітектури та міської інфраструктури. У цьому найбільш віддаленому Схід місті імперії сформувався космополітичний, поліетнічний склад населення. Клімат «габсбурзьких» Чернівців створювали різноманітні релігійні та культурні традиції українців, румунів, поляків, євреїв, німців (німецький вплив був особливо сильний). Чернівці почали процвітати у 1778 р., коли герцога Карла фона Генценберга було призначено другим главою військової адміністрації міста. Він запросив сюди багато купців, ремісників та промисловців для того, щоб вони допомогли розвивати торгівлю та виробництво. Новий імпульс розвитку місту дав Петрівський ярмарок, який проводився 1-15 липня, починаючи з 1786 року (сьогодні традиція Петрівського ярмарку відновлена). На початку ХІХ ст. Чернівці вже виглядали як справжнє місто. 26 лютого 1861 р. після проголошення Буковини автономним коронованим краєм (герцогством) Чернівці стають його столицею. 8 березня 1864 р. місту було надано право повного самоврядування та були обрані перші члени міської ради. Першим автономним бургомістром міста було обрано Якова фон Петровича.

У період австрійського панування у Чернівцях добре розвивалися щотижневі базари. Спочатку базарним днем ​​у місті визначили лише понеділок, щоб забезпечити мешканців міста продуктами харчування у достатній кількості, гарної якості та був гарний вибір. У міському статуті зазначалося, що очікувався непоганий грошовий збір із тих, хто приїжджає на щотижневі базари. Від збору звільнено ті люди, які привозили на ринок товари власного виробництва.

Площі називали за видом товару

У 1789 році нормативно оформлено правила роздрібної торгівлі, а пізніше для Чернівців збільшили кількість базарних днів у тижні. Окрім понеділка, на ринках стали торгувати також у середу та п’ятницю.

На багатьох вулицях міста діяли ” свої ” ринки. Так, серед найдавніших торгових площ міста варто згадати Старий міський ринок, так званий Alten Markt, який розташовувався на однойменній площі, приблизно між Єврейською Верхньою (нині вулиця Шолом-Алейхема), Нижньою (пізніше Фонтанною, що веде до Фонтанної площі, тепер – частина вулиці Сагайдачного) і вулицею Кушнірської (нині – частина вулиці Сагайдачного у бік вулиці Руської), недалеко від Фонтанної площі.

Центральну площу міста почали використовувати як базарну ще в 1790 до впорядкування площі (наприкінці XVIII століття). Це визначає його характер протягом усього австрійського періоду на початок 1920-х років.

Міські площі мали назви, пов’язані з товаром, яким переважно тут торгували. Зокрема Дров’яна площа була названа завдяки ” дров’яному ” ринку, який спочатку розташовувався на ній. Пізніше, з 1819 року, коли звели в’язницю, площу перейменували на Кримінальну, а з 1875 року вона стала – ” Аустрія Пляц “. Згодом дровами почали торгувати на площі Фердинанда – це територія, де згодом, у 1891-94 роках звели костел Серце Ісуса, і на місці нинішнього торгового центру ” Рязань ” .

В “Аустрія Пляц ” почали влаштовуватися щотижневі базари і щорічний ярмарок.

Ще одним центром торгівлі були Зернова площа та Рибна, знову ж таки названі у зв’язку з видом товару, на них продавався.

До речі, за радянських часів на Театральній площі відновили торгівлю рибою. Від початку 1960 року до 1973-1975 років тут діяв Рибний ринок. Він працював протягом робочого тижня з понеділка по п’ятницю з 05.00 до 19.00. На ринку торгували свіжою рибою: річковою, озерною та привізною морською. Він користувався популярністю серед мешканців міста. За свідченням очевидців, майдан щоранку мили мильним розчином, щоб позбутися запаху риби, який тут регулярно з’являвся.

Румунія закрила ярмарки перед мерією

Ярмарки та базари були вигідними для міського бюджету. За рахунок грошових зборів з ринків у середині 90-х років XIX століття у Чернівцях проклали водогін і каналізацію, трамвайну лінію, електрифікували місто.

Під час Першої світової війни (1914-1918) базарна торгівля у Чернівцях переживала не найкращі часи. Періодично діяв лише ринок на Аустрія Пляц.

З переходом Чернівців 1918 року від Австро-Угорщини до влади Румунського королівства старі міські ринки продовжували залишатися центрами жвавої торгівлі. Однак згодом деякі з них зникли. Так, припинилася торгівля на площі Об’єднання (нині Центральна площа), де в 1924 відкрили монумент і розбили дві великі клумби.

У квітні – травні 1937 року було заборонено торгувати на площі Олександрі (колишня площа Єлизавети, зараз Театральна). Румунська влада наказала прибрати всі магазини та намети, у зв’язку із закладенням спорудження нового національного палацу та реконструкцією площі.

Постійно торгували протягом усього румунського періоду тільки на площі Григора Гіка Воде, яку старожили називали, як і раніше, ” Аустрія Пляц “.

В незалежній Україні в Чернівцях ситуація з торгівлею змінилась, тепер торговельними майданчиками є окремі території. Зараз популярними ярмарками в місті є Петрівський ярмарок. Також великою популярністю користуються і Різдвяні ярмарки.

Наше місто має чудову історію з різних направлень. Бажаємо Вам приємних покупок та хорошого настрою. 

More from author

Навчальний рік: у якому форматі будуть навчатися у Чернівцях?

Навчальний рік 2022/2023 р. розпочнеться у багатьох школах з 1 вересня. В умовах війни головною вимогою до навчальних закладів буде запровадження безпечного освітнього процесу....

Особливості ставок в букмекерській конторі 1Win

Офіційний сайт БК 1Він працює з 2016 року на основі ліцензії Кюрасао. Заклад не починав свою діяльність з нуля, оскільки раніше мав іншу назву – FirstBet....

Перші лазні у Чернівцях

Історія лазні  занурюється своїм корінням в глибоку і далеку старовину. Оскільки лазні існували ще з часів Стародавнього Єгипту та Вавилону (5 – 6 століття...