На початку 20 століття у Чернівцях активно відкривались Народні національні дома. Вони стали центром культурного, громадського, і політичного життя національних громад на Буковині, пише сайт chernivtsi.one.
У 1910 році у Чернівцях проживало 90 000 тисяч осіб. З них 33 відсотки становили євреї, 17 відсотків – німці, 17 відсотків – українці, 16 відсотків – румуни та 14 відсотків – поляки. Решту складали вірмени, мадяри, словаки тощо. Тож ця багатонаціональність міста змушувала жителів толерантно ставитись одне до одного. Будь-які суперечки намагались врегулювати мирним шляхом. Багато чернівчан володіли чотирма мовами, тож це допомагало краще комунікувати з мешканцями інших національностей.
На Буковині мирно співіснували не лише різні національності, а й конфесії. Етнічні групи намагались розвинути мережу різноманітних культурних, освітніх, спортивних, політичних та суспільних організацій та спілок. Народні Доми в Чернівцях почали будувати наприкінці 19 століття. Вони використовувались як місця зустрічі. Водночас Народні національні доми мали виражати впевненість та гордість етнічних груп.
Український та єврейський народний дім
Наприкінці 19 століття Народний дім став центром українського життя на Буковині. Він відігравав важливу роль у відродженні української мови та народної ідентичності. Ідея заснувати український Народний дім з’явилася у 1875 році на засіданні товариства “Руська бесіда”. Для діяльності українського дому було куплено дві будівлі по вулиці Петровича, а також ще дві ділянки землі.
У 1940 році з приходом радянської влади Український Народний дім було закрито. у 1944 році будівлю було передано під клуб НКВС, а потім відведено під Дім учителя. Згодом тут розмістили Будинок художньої самодіяльності, Правління обласної спілки письменників, Чернівецький обласний центр народної творчості. У 1991 році Дім знову став місцем, де проводили громадсько-політичні та культурно-освітні заходи Буковини.
У 1908 році цей будинок був збудований єврейською громадою Чернівців. Саме тут містилися різноманітні єврейські спілки та організації. У 1940 році, коли до Чернівців прийшла радянська влада, приміщення було передано під міський Будинок культури. Єврейській громаді вдалося відновити свою діяльність вже у незалежній Україні. У 2008 році у будівлі було відкрито музей історії та культури євреїв Буковини.
Німецький, польський та румунський народний дім
Будівля німецького Народного дому була спроєктована з ініціативи чернівецьких німецьких товариств. У 1910 році Народний дім був повністю збудований. Під час Першої світової війни товариство припинило свою діяльність. З приходом радянської армії Народний дім почали використовувати під потреби нової влади. Зі здобуттям Україною незалежності тут почали відновлювати німецькі традиції та концерти.
На початку 20 століття “Польську читальню” було перебудовано під польський Народний дім. У 1905 році відбулось освячення будівлі, яке перетворилось на велике національне свято буковинських поляків. Польський Дім став центром культурного життя польського населення краю і залишався ним аж до приходу радянської влади, до 1945 року.
Радянська влада використовувала будівлю під кінотеатр, а згодом під музичну школу. Діяльність Польського Народного дому в Чернівцях було відроджено завдяки ініціативі чернівецького обласного Товариства польської культури імені Адама Міцкевича і активній підтримці депутатів міської ради Чернівців.
Засновником румунського Народного дому стало “Товариство румунської культури та літератури на Буковині”. У цій будівлі проводились усі культурні та благодійні події румунської громади. У 1940 році для діяльності Народного дому було збудовано нове приміщення. Але у цей час у Чернівці прийшла радянська влада, тож будівлю віддали під різні установи. З 1944 року і до незалежності України у будинку розташовувався Будинок офіцерів.
