В Україні перший гурток “Пласту” виник у 1909 році у Катеринославі. Згодом скаутські об’єднання почали поширюватись. Зокрема вони з’явились у Львові, Самборі, Перемишлі, Києві й у Чернівцях. У цьому матеріалі на chernivtsi.one ми більш детально розповімо про діяльність “Пласту” на Буковині.
Виникнення й розвиток
У 1914 році на теренах буковинського краю зародився “Пласт”. Саме у цей період перші члени скаутського гуртка склали присягу. Осередки діяли у Вижниці, Кіцмані й Вашківцях. Очільником буковинського “Пласту” став місцевий студент Омелян Гундич. Коли почалась Перша світова війна діяльність скаутського гуртка занепала. Згодом у 1921 році місцеві намагались відновити діяльність “Пласту”, але цьому завадила румунська влада.
У 1929 році у буковинському краї відродився скаутський рух. “Пласт” здобув чималу популярність серед місцевої молоді. Вони стали ініціаторами створення секції при спортивному чернівецькому товаристві “Довбуш”. Головою всіх пластових частин Буковини стала Кошова Команда. Саме вона займалась усією Чернівецькою областю.
В основному усі пластуни були чернівчанами. Досить мало було молоді, яка мешкала у обласних населених пунктах. Міське нове покоління вдалось легко об’єднати між собою. Це відбулось завдяки читальням й спільному дозвіллю. Загалом за короткий час до буковинського “Пласту” долучилось близько 70 хлопців і дівчат.
У 30-х роках 20 століття виникла проблема, адже не було кому очолювати “Пласт”. Усе через те, що одні члени гуртка пішли до війська, а хтось займався саморозвитком й працював у інших товариствах. Але попри це буковинському скаутському рухові вдалось втриматись на плаву. “Пласт” мав неабиякий вплив на буковинців, тож діяльність організації поважали. Скаутським гуртком захоплювалась сільська молодь. Багато з них прагнули стати членами “Пласту”. Але, на жаль, у багатьох їхня мрія не здійснилась. Причиною цього став занепад скаутського руху на Буковині.
Діяльність організації
Загалом структура “Пласту” є досить цікавою. Скаути розділені по групах за віком. Ці групи називають уладами. Діти від 6 до 11 років називаються новаками і новачками. У цих гуртках по 6-8 осіб, де хлопці й дівчата займаються окремо. Така новацька група має назву “рій”. Її очолює старший пластун-керівник. Декілька таких роїв можуть утворювати “гніздо”.
Від 11 до 18 років молодь називають юнаками і юначками. Їхні гуртки налічують по 10 осіб. Вони також мають власного наставника, зазвичай це хтось зі старшопластунів. Вже гуртки юнаків і юначок об’єднуються у “курені”.
Від 18 до 35 років – це є старшопластуни. А далі від 35 років – пластуни-сеніори. Ці учасники в загальному займаються адміністративними питаннями, організацією різноманітних подій й виховницькою діяльністю. Усі пластуни однієї місцевості, від новаків до сеніорів утворюють “станицю”.
Методи виховання, що використовують у “Пласті” дієві вже понад сто років. Виховницькою діяльністю може займатися тільки той пластун, який пройшов спеціальне навчання – вишкіл. Причому, вишколи для новацьких виховників і для юнацтва різні, адже виховний процес у гуртках здійснюється за різними програмами. Прості заняття у пласті мають назву сходини. Зазвичай вони проводяться раз на тиждень. У межах заняття проводять майстер-класи, ігри й певні практичні завдання. Теми уроку є різноманітними.
Скаутський рух на Буковині відродився вже у роки незалежності у 2000 роках. Сьогодні на території краю діють два курені – дівочий, який присвячений буковинській письменниці Ірині Вільде й хлопчачий, який пов’язаний з чернівецьким діячем Петром Войновським.
