Друга світова війна принесла значні випробування для кожного народу, який безпосередньо брав участь у виборюванні волі для власних дітей та майбутніх нащадків. Разом з тим, великої шкоди отримала і освітня сфера. Зміна владних режимів, репресії, нестача навчальних матеріалів та пошкодження фізичних приміщень освітньої інфраструктури значно вплинув на гальмування процесу отримання освіти. Як функціонували школи та вищі навчальні заклади в цей період? Які виклики постали перед вчителями, батьками та дітьми? У цій статті на chernivtsi.one ми спробуємо знайти відповідь на всі питання, які нас цікавлять.
Історичний контекст передвоєнних Чернівців
Розвиток освітньої системи в складі Австро-Угорської імперії
Кінець 18 століття став початком шкільної системи буковинського краю: австрійська влада відкриває першу німецьку початкову школу. До 1869 року вже функціонують шість шкіл з 26 вчителями. Малими кроками починають засновуватися гімназії: перша класична гімназія була відкрита в 1808 році, чоловіча учительська семінарія – в 1860 році, жіноча – в 1872 році. Значним відкриттям того часу, що внесло значну роль в покращення освіти, стало створення Чернівецького університету у 1875 році.
Якщо говорити про мову викладання, то зазвичай у середніх школах та університеті навчання велося виключно німецькою мовою. Проте з 1851 року в гімназіях вводять українську мову, як окремий предмет. Згодом, це нововведення досягло і учительських семінарій. З 1896 року в іншій німецькій гімназії був заснований український відділ. Наприкінці австрійського панування у Чернівцях функціонували чотири народні школи з українською мовою викладання.
Освіта в передвоєнні роки
1918 рік приніс розпад Австро-Угорської імперії та Чернівці стають частиною Королівства Румунія. Керування румунського пролетаріату продовжувалося до Другої світової війни. Наше місто завжди характеризувалося різноманіттям багатокультурної спадщини: якби кожен з нас в тодішні 1940 роки увійшов у місцевий навчальний заклад, він би відразу почув як з усіх куточків долинають слова української, румунської, єврейської та навіть німецької мов. Проте значна румунізація шкільної системи призвела до зниження української культури, і як наслідок – викладання українською мовою почало в пришвидшених темпах витіснятися. Вищі навчальні заклади, такі як Чернівецький університет, продовжували функціонувати, але під сильним впливом румунської влади.
Вплив війни на освітню систему
З початком Другої світової війни Чернівці зазнали багатьох трансформацій. Місто переходило під контроль різних держав, що суттєво впливало на мову викладання та функціонування навчальних закладів.
Румунська окупація та її наслідки
У червні 1940 року відбувається приєднання Північної Буковини до складу Радянського союзу, Чернівці стають частиною Української РСР. Однак уже в липні 1941 року румунські війська ставлять місто під окупацію. Відбувається значна румунізація. Українські та єврейські школи зазнають закриття та переходу до румунських стандартів, переводячи всю методику навчання на румунську мову.

Переслідування та репресії
Найбільшу шкоду від румунської окупації зазнало єврейське населення, яке щодня потерпало від жорстоких переслідувань. Багато єврейських вчителів та учнів були депортовані до німецьких концтаборів та гетто. Наслідком усіх цих діянь стало зменшення кількість навчальних закладів. Українські освітні діячі також стикалися зі значними обмеженнями та утисками власної праці.

Навчання в умовах підпілля
Незважаючи на те, що майже кожного дня відбувалися бойові дні, це не стало поштовхом до зниження мотивації до навчання у молодшої верстви населення. Вчителі, щоб якось допомогти учням підтримувати навчальний процес, створюють підпільні школи, ризикуючи власним життям. Такі школи працювали таємно, зазвичай у приватних будинках, без підручників та з великою обережністю.

Відновлення освіти після війни
Закінчення війни призводить до повернення Чернівців до Радянського Союзу в 1944 році. Це своєю чергою розпочинає процес радянізації освітньої системи. Головним завданням було ліквідувати наслідки війни та інтегрувати навчальні заклади під радянський пролетаріат.
Відбудова навчальних закладів
Багато шкіл та університетів були зруйновані або частково пошкоджені через бойові дії. Тому першочерговим завданням радянської влади стало відновлення освітніх установ та забезпечення матеріальними ресурсами навчальний процес. Більшість вчителів зазнали воєнних лихоліть і тому частина з них витратила багато свого часу на психологічне та моральне відновлення. Проте цей крок дозволив їм повноцінно повернутися на роботу, а новим кадрам – готуватися до офіційного працевлаштування у прискореному режимі. Значні сили вкладалися у відновлення бібліотек, завезення нових підручників, однак навчальні матеріали все ж таки піддавалися ідеологічній цензурі.

Зміни в освітній політиці
Якою насправді була ідеологічна культура? Основний акцент навчання направлявся на вивчення російської мови та дослідження марксистсько-ленінської філософії. Освітня програма набула чіткого політичного спрямування, створюючи своєрідний підхід до викладання багатьох дисциплін.
Висновок
Друга світова війна мала катастрофічний вплив на освітню сферу Чернівців. Часті зміни влади, репресії, руйнування та нестача ресурсів призвели до значного занепаду навчального процесу. Проте навіть у найскладніші часи освіта продовжувала існувати, хоч і в урізаній та обмеженій формі. Повоєнне відновлення шкіл та університету стало першим кроком до повернення до нормального життя, хоча наслідки воєнного періоду відчувалися ще довгі десятиліття.
Сьогодні, оглядаючись на ці події, важливо пам’ятати про труднощі, які пережили вчителі та учні в роки Другої світової війни. Їхній досвід є нагадуванням про цінність освіти навіть у найважчі часи. Їхня боротьба та бажання за будь-яку ціну зберегти самосвідомість своїх учнів та показати свідомий приклад боротьби допомагає до сьогодні усвідомлювати найтяжчу ціну отриманого та цінувати те, що ми маємо.
