У 18 столітті Буковина була приєднана до Австро-Угорської імперії. Реформи Марії-Терези та Йосифа II позитивно вплинули на формування освіти у Чернівецькій області. Адже на Буковину поширився закон про обов’язкове навчання. У результаті, відкриваються нові школи. У селі Горішні Шерівці починає працювати перший навчальний заклад. Навчання проводилось лише українською мовою. Спочатку школа діяла у звичайній сільській хаті, але згодом місцевий багач збудував окрему будівлю, пише сайт chernivtsi.one.
Румунська школа у Горішніх Шерівцях
У 1918 році Румунія окупувала північну Буковину. Місцева влада почала проводити румунізацію. Навчали лише румунською мовою. Це була найбільша проблема, адже учні вдома розмовляли українською, а приходили до школи і нічого не розуміли. Навчання тривало сім років, було обов’язковим, а також двозмінним. Молодші класи вчились зранку, а старші після обіду. Також учні мали відповідну форму одягу.
У класі були довгі лавки, де могло сидіти чотири учні. Загалом в одному класі навчалось близько 20 дітей. Окремо сиділи хлопці та дівчата. Для писання використовували лише чорнило. У навчанні застосовували три книжки: буквар, арифметика і читанка, а також історія Румунії.
Навчання під час Другої світової війни
У 1940 році у село прийшла радянська влада. В Горішніх Шерівцях відкрили українську школу. Вчителі були ті самі, що й в румунській. Навчання українською мовою тривало лише рік. Адже з новим наступом німців радянська армія почала відступати, а у село повернулись румуни та відновили свою діяльність. Протягом усієї війни навчання не припинялось, адже у селі не велись бойові дії.
Багато дітей не мали змоги навчатись, тому що потрібно було допомагати батькам по господарству. Адже часи були важкі. Розвиток місцевої освіти загальмувався. Учні не мали книжок та зошитів. Вони писали на старих румунських книгах. А чорнило робили з ягід бузини, або з хімічного олівця.
Згодом у школі з’явились уроки англійської мови, які потім змінились на німецьку. Також запровадили 8 клас, який був вечірній. Для школярів показували фільми у сільському клубі.
Для учнів початкових класів були створені групи продовженого дня, які налічували близько 30 учнів. У першому класі дітей закликали вступати у жовтенята, а у 3 класі – у піонери. Діти мали учнівську форму. Це були коричневі костюми для хлопців та коричневі плаття з білим фартушком для дівчат. Також обов’язковими були білі комірці та манжети на вбранні.
Післявоєнні роки
У 1950 році запровадили 12 класів. Також побільшало предметів. Вивчали українську мову і літературу, російську мову і літературу арифметику, алгебру, геометрію, історія, фізкультура, географія, ботаніка, зоологія та хімія. У 1951 році учні почали складати екзамени у кінці навчального року. У 1958 році відбувся перший випускний вечір, адже до цього ніяких свят не було. Також діти багато читали. Вони брали книги в місцевій бібліотеці.
Початкові класи розташовувались у різних будівляї. До прикладу, у сільській амбулаторії, квартирі директора школи, приміщенні майстерні тощо. Будівлі для навчання були досить великими. У 1968 році початкові класи перейшли з усіх цих приміщень в нову збудовану будівлю.
У 1964 році у школі Горішніх Шерівців навчалось понад 200 учнів. Було 9 класів, а саме з 5 по 11 клас. У 1966 році школа стала середньою. Через два роки відбувся перший випуск, 20 учнів отримали атестати. Загалом з періоду 1968 року по 2007 рік було видано 967 атестатів. З них 44 учні були нагороджені золотою медаллю, а 22 учні срібну медаль.
