Волонтери – це люди, на яких тримається світ. Вони не тільки допомагають усім, але й діляться частинкою свого серця. Здається, що такі люди живуть у гармонії із собою, людьми та світом. Але їх робота має багато підводних каменів, пише сайт chernivtsi.one. У цій статті ви дізнаєтеся, з якими складнощами зустрічаються волонтери, які мають потреби та як поліпшити цю сферу на Буковині.
Волонтерська робота в області
Станом на 2020-2024 роки в Чернівецькій області зареєстровано наступні волонтерські організації:
- Благодійний фонд “Руки милості”;
- Громадська організація “Інклюзивний культурно-мистецький центр “Чернівці”;
- Комунальна установа “Кіцманський центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю “Дзвіночок”, м. Кіцмань;
- Громадська організація “Українська демократична асоціація”;
- Громадська організація “Правозахисний рух Криму”;
- Чернівецька обласна організація Товариства Червоного Хреста України;
- Чернівецька обласна благодійна спілка самаритян;
- Чернівецьке міське громадське формування з охорони громадського порядку “Центр захисту”;
- Громадська організація “Буковинська агенція регіонального розвитку”;
- Громадська організація “Волонтерський рух Буковини” та ін.
Складнощі роботи:
Людська невдячність
Може здаватися, що подібна робота – це допомога від людини для людини, тому всі мають розуміти, що це заняття, яке заслуговує на повагу. Але, на жаль, часто стається навпаки. Чернівці – досить велике місто, де багато людей різного соціального класу, складу характеру, темпераменту, ступені виховання. Тому волонтери часто переживають великий моральний тиск. Вони чують у свою адресу крики, лайку та вимагання працювати скоріше. Ще своє незадоволення люди часто пишуть у дірект до різних чернівецьких організацій. І все таке відбувається майже цілодобово. Волонтерам дзвонять на особисті номери в будь-яку годину дня та ночі, намагаються вмовити надати допомогу, давлять на жалість, кричать або погрожують. Будь-яка робота має мати конкретний час, волонтери не зобов’язані працювати на 24/7. Але це ще не найстрашніше. Іноді волонтери зазнають фізичного насилля. У 2024 році в травні сталася бійка серед тих, хто отримує допомогу. У наслідку волонтер отримав травму руки. Ситуацію вдалося врегулюватися тільки за допомогою поліції.
Викрадення допомоги
Волонтерські штаби не мають окремої охорони, камер, тому люди іноді так нахабніють, що викрадають допомогу. У 2024 році було зафіксовано викрадення аптечки в організації “Волонтерський рух Буковини”. Про це вони повідомили в різних месенджерах.
Реєстрація та ведення звітності
Весь процес від реєстрації до звітності за видані продукти/надані послуги часто лежить на кількох людях із волонтерської організації. Вони вимушені працювати і вночі. У 2023 році зафіксовано, що самі люди іноді перешкоджають компактному наданню допомоги. Наприклад, намагаються записатися на допомогу, коли вже написано, що реєстрація закрита. Через це часто буває, що до списків по п’ять разів потрапляють одні і ті ж самі люди, а ті, кому допомога справді потрібна, залишаються ні з чим. Звинувачують у цьому волонтерів, але запам’ятати кожне прізвище – неможливо, навіть якщо вони занесені в систему, то може статися збій.
Відсутність контролю за гуманітарними надходженнями
Хоча станом на 2022-2024 роки Чернівці є одним із міст, де надається найбільше різнобічної допомоги, але все-таки суворого контролю за тим, як розподіляється гуманітарна допомога між іншими регіонами України, немає. Тому іноді чернівецькі волонтери вимушені видавати допомогу в обмеженій кількості.
Віддаленість деяких селищ
Якщо видавання допомоги у місті не потребує додаткових витрат, то ситуація з селищами інакша. Щоб дібратися до деяких населених пунктів, потрібно найняти машину, яка відвезе їх туди та назад. А це додаткові витрати, які не завжди оплачуються державою або іншими організаціями.
Молодь
Чернівці – місто проактивної молоді. Але, на жаль, сфера волонтерства все ще не має достатньої кількості нових працівників, яким було б до 30 років. Молоді люди зможуть внести потрібні сучасні змінити у весь процес надання допомоги та вести більш активну волонтерську діяльність, бо ще не зазнали вигорання та різних інших проблем.
Грошове питання
Волонтери – це люди, які працюють безкоштовно. Звичайно, це заняття складно вивести на той рівень, коли їм буде надаватися різна допомога, у тому числі грошова. Але є ті люди, які витрачають більшість своєї зарплатні на добрі справи, тому їм самим складно жити. Особливо це стосується зооволонтерів.
Зооволонтери
У Чернівцях немає офіційних притулків, яким допомагала б держава або інші приватні установи. Але, якщо пройтися по вулицях Чернівців, то ви не побачите багато безхатніх тварин. Хотілося б вірити, що саме свідоме ставлення містян до тих хвостатих, яких вони взяли до себе, допомогло місту бути одним із тих, де питання безхатніх тварин не таке гостре. Але це тільки частково так. Ставлення до тварин у Чернівцях у рази краще, ніж в інших регіонах. Тут часто можна побачити господаря, який вигулює собаку або везе хвостатого кудись. А різні кафе та ресторани, окремі люди підгодовують безхатніх чотирилапих так, що вони стають досить-таки кругленькими. Але сам факт відсутності притулків не каже про те, що тут немає тих тварин, яким потрібна допомога. Про це детальніше можна прочитати тут: Ситуація з безпритульними тваринами в Чернівцях. У місті дуже багато “локальних” волонтерів, які тримають тварин у квартирах або в створених власноруч мініпритулках. І все це вони роблять на свої кошти. Головна причина цього в тому, що зооволонтерство не таке популярне. Бо тварина сама не попросить про допомогу та не скаже спасибі. Звичайно, люди дають кошти або фізичну допомогу, але цього все одно мало.
Розвантаження допомоги
Зазвичай допомога надходить у вигляді великих коробок. Але переносити їх нікому. Тому доводиться волонтерам самим цим займатися. А подібна робота негативно впливає на здоров’ям. Особливо, якщо взяти до уваги факт, що в більшості організацій багато жінок або чоловіків за 50.
Можливі рішення проблем
- Поліпшення образу волонтера. Треба розповідати людям, що вони нічого нікому не винні та надають допомогу безкоштовно;
- Пропагування цієї діяльності. Потрібно активніше розповідати та показувати на прикладах, як це важливо;
- Надання буковинським волонтерам окремих людей для ведення реєстрації та звітності за рахунок держави;
- Допомога із транспортом та іншими необхідними для їх роботи речами;
- Надання волонтерам більше “вільних рук”, які зможуть виконувати фізичну працю, наприклад, розвантажувати автомобілі з гуманітарною допомогою;
- Створення молодіжних центрів для волонтерів, де б навчали та пропагували це. Наприклад, щось схоже на “Резиденцію молоді”, але де саме була б головна увага на благодійній діяльності;
- Створення притулків для тварин, які будуть фінансуватися.
Отже, можна зробити висновок, що волонтери в Чернівцях та на Буковині – дуже витривалі люди з відкритими серцями. Завдання державних органів, приватних установ так і нас, звичайних людей, у тому, щоб сприяти розвитку волонтерства в регіоні. Це можна зробити, якщо вирішити низку проблем на моральному, громадському, фінансовому, фізичному рівнях.