З початком повномасштабної війни РФ проти України в інфопросторі ми знову почали чути слова “нацизм”, “фашисти”, “бандерівці” та інші. Про те хто такі бандерівці, як діяла Організація українських націоналістів на Буковині і що варто про це знати, читайте у матеріалі.
Про діяльність ОУН – УПА на території Чернівецької області відомо небагато, проте ми спробуємо описати основні деталі цієї діяльності і розповісти Вам те, що відомо. Більше на chernivtsi.one.
Боротьба ОУН на території Чернівецької області
Діяльність ОУН на території Буковини була не такою сильною, оскільки область багатонаціональна і на її території жило багато етнічних румунів, проте все ж вона існувала. Видання “Букінфо” пише, що крайовий провід ОУН вважав наші території мало перспективними для активної боротьби, але і на Буковині жили патріоти, свідомі українці, які хотіли Соборної України та боролися за це.
Відомо, що в 1942 році на теренах сучасної Чернівецької області було організовано підпілля українських націоналістів мельниківського крила (нагадаємо, що націоналісти ділилися на мельниківців і бандерівців), яку очолив Михайло Зеленко. У середині 1943 року організація перейшла під бандерівське крило й активізувала свою діяльність. Була створена потужна організація у селі Кам’янка. Частина юнаків перейшли у Галичину і записались у дивізію «Галичина». В час діяльності націоналістів, на Буковині почалися репресії з боку румунської влади. Багато націоналістів були арештовані та відбували покарання в румунських тюрмах або на каторзі. З приходом на Буковину «других совітів» у березні 1944 року частина членів ОУН звільнилась.
Загалом на Буковині не було зафіксовано жодного випадку агресивного поводження ОУН щодо місцевого населення. Працювала в ті часи УПА тільки на Буковині, але спроби поширити роботу підпілля на терени Бессарабії – Хотинщини, Новоселиччини, Кельменеччини та Сокирянщини, а також Герцаївщини були зроблені ще наприкінці 1944-на початку 1945 року і певною мірою такі спроби були вдалими.
Робота ОУН в румуномовному середовищі
Чергова активізація роботи повстанців в румуномовному середовищі фіксувалася на початку 1947 року. Головним у пропагандистській роботі повстанців стало, окрім власне особистих бесід та переконання, також і поширення повстанських листівок, виготовлених румунською мовою. Повстанці налагодили роботу із друку та поширення в румунських селах краю повстанських листівок румунською мовою.
Буковинська область ОУН була створена на початку 1944 року. Обласний провід очолювала Артемізія Галицька – «Мотря» (березень—листопад 1944), організаційним референтом був Мирослав Кіндзірський – «Степан», військовим референтом Орест Гаджа – «Кармелюк» (березень—травень 1944) та Мирослав Гайдук – «Федір» (травень—листопад 1944).
У листопаді 1944 року Буковинська область ОУН була реогранізована в Буковинський округ Карпатського краю ОУН.
У Буковинській області, на відміну від інших областей ОУН, були відсутні округи, натомість вона складалася із повітів. Буковинська область ОУН поділялася на три повіти, які у свою чергу поділялися на райони.
Сильних успіхів діяльності ОУН на Буковині не спостерігалося і надалі діяльність націоналістів поступово згасала.